Аналіз ставлення учнів до комп’ютерного тестування знань

Після початку регулярного використання комп’ютерного тестування на уроках математики ми спостерігали певні зміни у поведінці учнів, які свідчать про їх позитивне ставлення до такої форми контролю успішності. Це виявилося, зокрема, у підвищенні пізнавальної активності на уроках, виникненні дух змагальності та бажання успішно скласти тести, посиленні інтересу до самостійної підготовки.

Такі зміни можна пояснити дією низки чинників:

1. Тестування за допомогою комп’ютерної програми, а не на паперовому носії, певним чином нагадує комп’ютерні ігри, які дуже популярні серед молоді. Це відмітили майже всі учні, які брали участь у тестуванні. Справа в тому, що реакція людини, яка отримала незадовільну оцінку при тестуванні, практично, аналогічна реакції людини, яка програла у гру. З’являється азарт та бажання підвищити свої результати.

2. Отримання миттєвого результату тестування за безпосередньої присутності учня. Проведене опитування продемонструвало, що майже 70% учнів висловлюють елементи недовіри, коли результати контрольних робіт оголошуються через якийсь час після їх проведення, особливо, коли на занятті не проводиться аналіз контролю через брак навчального часу. Причому, чим більша пауза між проведенням контролю та оголошенням оцінок, тим більше вірогідність негативної реакції учня. Відкритий процес тестування «відмітає» всякі сумніви. Наявність ігрового моменту приводить до того, що виробляється миттєва самооцінка, яка спрямована на себе особисто, а не на завдання чи викладача. Дана самооцінка суттєво впливає на навчальну активність учня.

3. Виключення упередженого ставлення в оцінці знань учнів. Відома певна категорія учнів, які впевнені в тому, що «... мені ніколи він (вона) добру оцінку не поставить». Причини цього можуть бути різні, але суть одна – учень може бути впевнений в упередженому до нього ставленні або просто робити вигляд, що таке ставлення має місце. Це один з приводів не займатися якісним вивченням предмета, тому що це «марно». Тестування за допомогою комп’ютера практично виключає таке ставлення, особливо якщо учень знає, що питання тесту обираються програмою випадково. Тому низькі результати тестування трактуються не як вираження ставлення вчителя, а як свідчення про необхідність краще працювати.

4. Простота використання і швидкість виконання тестів. Даний фактор створює ілюзію простоти і доступності матеріалу, а також легкості самого процесу навчання. Це потужний рушійний стимул. Учень, який на 100% упевнений в тому, що за певних зусиль матеріал можна вивчити на «відмінно», краще мотивований, ніж той, хто вважає, що завдання нездійсненне і за нього не варто навіть братися. Відповідь за 20 хвилин на більшість питань тесту та отримання максимальної кількості балів окремими учнями на очах у всього класу створює відчуття легкості і простоти процесу тестування, викликає прагнення до подібних результатів.

5. Неминучість контролю. При проведенні звичайного заняття контроль часто є вибірковим, поверховим, що не привчає учнів до регулярної підготовки. При проведенні комп'ютерного тестування проводиться контроль кожного учня з усіх питань теми. Це мобілізує учнів на більш ретельну підготовку до уроків.

6. Повторюваність результатів при повторному тестуванні, у разі відсутності додаткової підготовки після першої спроби. Тестові завдання, складені з високою надійністю, забезпечують практично повне повторення попередніх результатів при повторному тестуванні. Учні кожен раз заново переконуються, що простого вгадування не виходить, одного везіння недостатньо для хорошої оцінки – потрібні знання. Адекватною реакцією є міцніюча впевненість у необхідності ретельного вивчення матеріалу теми.

Також нами було проведено анкетування учнів, метою якого було визначити, чи сподобалося їм проходити комп’ютерні тести і чи є таке тестування, на їхній погляд, ефективним.

Також було проведено анкетування учнів метою якого було визначити чи сподобалося їм проходити комп’ютерні тести і чи являється таке тестування ефективним в навчальному процесі.

Зразок анкети, що пропонувалася учням для проходження наведено далі. Анкета складалася з таких запитань та варіантів відповідей:

1. Чи подобається Вам складати тести за допомогою комп’ютерів?

А) так Б) ні

2. Чи є комп’ютерне тестування ефективним способом перевірки знань з математики?

А) так Б) ні В) не можу сказати

3. Як Ви оцінюєте об’єктивність оцінювання за допомогою такої форми контролю?

А) об’єктивне Б) не об’єктивне

4. Чи використовуєте Ви якісь програми (комп’ютерного тестування) вдома для підготовки до уроку та перевірки засвоєних знань?

А) так Б) ні

5. Чи є підготовка до уроку та перевірка засвоєних знань за допомогою тестів результативною?

А) так Б) ні В) не бачу відмінностей

6. Чи змінилося у Вас ставлення до проходження комп’ютерного тестування після його проходження?

А) так Б) ні

7. Чим Вам подобаються комп’ютерні тести?

Результати анкетування показали, що 65% учнів люблять проходити комп’ютерні тести, а35 – ні. 75% учнів вважає, що тестування є ефективним способом перевірки знань з математики, 15% - сумнівається в його ефективності, а 10% вважають тестування неефективним і виступають за стандартну форму перевірки знань у вигляді контрольних робіт.

Серед 75% учнів 45% учнів вважають комп’ютерне тестування ефективним і об’єктивним а також не проти що б в такому форматі проходив зріз знань, 30% учнів вважають такий спосіб перевірки знань об’єктивиним, але вони мають деякі сумніви щодо проведення контрольних робіт в такому форматі.

50% стверджують що підготовка до уроку та перевірка засвоєних знань за допомогою тестів є результативною, 30% учнів не помітили ніяких відмінностей між перевіркою знань за допомогою тестів чи відповідями на питання у підручнику, 20% учнів вважають це марною тратою часу. В 70% учнів, що не любили проходити тестування, змінилася думка на протилежну, після проходження тестування з математики, але 30% учнів так і залишилися при своїй думці.

Лише 10% учнів використовують програми комп’ютерного тестування вдома для підготовки до уроку та перевірки засвоєних знань. Серед відповідей на останнє запитання найчастіше зустрічалися такі: автоматична перевірка відповідей, ігрова форма проходження, зручність проходження тестів.

Таким чином, отримані результати дають підстави стверджувати, що використання комп’ютерного тестування для перевірки знань учнів з математики є ефективним методом, що підвищує об’єктивність оцінювання знань і стимулює пізнавальну активність учнів. Незважаючи на те, що невелика частина учнів скептично поставилася до такого методу контролю, у більшості школярів він викликає зацікавленість і спонукає до ретельнішої підготовки до занять.

Використання інформаційних технологій під час уроків математики в основній школі надає реальні можливості для вдосконалення методики контролю навчальних досягнень учнів. Застосування інформаційних технологій для контролю знань учнів має ряд переваг перед традиційними формами контролю:

– використання інформаційних технологій дозволяє контролювати ЗУН усіх учнів у достатньо стислий термін, здійснювати контроль частіше, забезпечуючи його оперативність;

– результати контролю виявляються більш об’єктивними і надійними, і також дозволяють аналізувати рівень, обсяг і глибину засвоєних учнями ЗУН;

– застосування інформаційних технологій під час контролю навчальних досягнень учнів сприяє формуванню позитивної мотивації навчання за рахунок новизни діяльності;

– використання інформаційних технологій у реалізації контролю навчальних досягнень учнів активізує процес формування рефлексії власної діяльності та поведінки, умінь і навичок самоконтролю.

Значною перевагою застосування комп’ютера для реалізації контролюючої функції є можливість використання графіків, звуку, відео, а також ресурсів мережі Інтернет.

Система комп’ютерного контролю дає вчителю математики ряд нових можливостей, які дозволяють підвищити якість навчального процесу:

– отримання вихідної інформації про рівень знань учнів;

– автоматизована деталізація змісту навчального матеріалу, який підлягає контролю, і можливий вибір прийомів і способів контролю навчальних досягнень;

– індивідуалізація завдань у відповідності до реальних навчальних можливостей учнів;

– статистична обробка інформації про динаміку роботи кожного учня та класу в цілому, аналіз ефективності і результативності використання різних прийомів і способів контролю.

Зміст та методика організації комп’ютерного тестування, індивідуальний підхід та диференціація відповідно до рівня пізнавальних можливостей учнів позитивно впливає на формування інтересу до навчання.



Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що автоматизована педагогічна діагностика на основі використання інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність реалізації функції контролю під час уроків математики в основній школі. Але досягти позитивних результатів можна тільки за умови застосування якісного програмного забезпечення, яке відповідає дидактичній меті, розробки якісних тестових завдань та гармонійного поєднання комп’ютерного тестового контролю з традиційними методами.