Додаткові матеріали

Список посилань:

1. Тестування знань учнів на уроках математики(Гончарова І.В.)
2. Комп’ютерне тестування як засіб оцінювання рівня компетентності учнів

Google-docs

1. Конспекти уроків 

урок 1 

урок 2

2. Перезентації

1. Використання інформаційних технологій у процесі контролю успішності учнів з математики в основній школі
2. Раціональні рівняння

3. Таблиці:

Формули та діаграми

Тести

Для того щоб запустити тести на локальному комп'ютері потрібно спочатку його завантажити, перейшовши за відповідним посиланням.

• завантажити тест MyTest
• завантажити тест Test-W2

MyTest

Для запуску програми потрібно двічі натиснути на файл з назвою MyTestStudent.exe. У вікні, що відкриється, натиснути на "Файл" - "Відкрити" та вибрати необхідний тест. Потім натиснути кнопку F5, вказати прізвище, ім'я та клас. 

Розпочати тест.

Test-W2

Для запуску програми потрібно двічі натиснути на файл з назвою Test_W.exe. У вікні, що відкриється, натиснути на "Відкрити тест" та вибрати необхідний тест. Вказати прізвище, ім'я та клас. 

Розпочати тест.

Тестування знань учнів з математики

Педагогічні умови ефективного використання інформаційних технологій в процесі контролю успішності учнів з математики (частина 2)

Тестовий контроль умовно можна розділити на тестові запитання (передбачає знання вивченого матеріалу підручника і варіанти запропонованих відповідей) і тестові завдання (відповідь дається після виконання учнем деяких додаткових дій). Тестові запитання є найбільш поширеними і легкими в програмуванні, в той час як тестові завдання менш розроблені на сьогодні і більш складні в реалізації. 

Педагоги-дослідники розглядають надійність і ефективність різних видів тестових завдань (С.І.Архангельський, В. П. Беспалько, А.Г.Молібог, Н.М.Розенберг, Н.Ф. Тализіна, Н.М.Шахмаєв та ін.). Дослідниками були сформульовані чіткі вимоги до якості планованих знань, критеріїв і норм оцінок, виявлено переваги та недоліки різних видів питань, розроблені методики контролю знань.

Безумовно, комп'ютерні технології мають свої сильні і слабкі сторони. Комп'ютер не може замінити повністю роботу викладача, оскільки педагогічний процес це не лише навчання, а й формування особистості (відбувається за допомогою живого спілкування). Комп'ютеризація освіти дозволяє зменшити непродуктивні витрати зусиль викладачів, багаторазово використовувати результати матеріалізованої праці вчителів у формі комп'ютерних навчальних та контролюючих програм, а також при організації такого навчального процесу, в якому провідна роль відводиться навчанню самих учнів. 

В.С. Фетісов наголошує, що під час розробки комп’ютерних тестів слід дотримуватися певних вимог, що застосовуються як до всього тесту, так і до кожної форми тестового завдання [68]. Дослідник вказує на такі загальні вимоги до тесту: 

Організаційні вимоги: 

1. Час тестування. Орієнтовно на виконання одного тестового завдання відводиться від однієї до п’яти хвилин. Вважається, що оптимальний час для виконання тесту (час від початку процедури тестування до моменту настання стомлення) становіть в середньому 40-50 хвилин. 

2. Кількість тестових завдань має бути в межах від 30 до 40. 

Вимоги до змісту тестових завдань: 

1. Банк тестових завдань, з якого формується тест, повинний мати від 100 до 300 питань. 

2. Тест повинен містити різні форми тестових завдань, що дозволить знизити ймовірність втоми, що зумовлюється одноманітністю подання інформації: 

перша форма: множинний вибір; 

друга форма: встновлення відповідності або відновлення правильної послідовності; 

третя форма: відкрита форма відповіді. 

3. У складі тесту бажано дотримуватися таких співвідношень форм: завдань 1-ї форми – 70 %, 2-ї форми – 20 %, 3-ї форми – 10%. 

Вимоги до тестового завдання: 

1. Основний текст завдання і відповіді формулюються з дотриманням орфографічних, пунктуаційних і граматичних правил. 

2. Завдання має бути сформульоване не у формі запитання, а у формі твердження грамотно, стисло, чітко, максимально простою синтаксичною конструкцією і не містити повтори, малозрозумілі слова та (або) символи, сленг, частки-заперечення тощо. Щоправда, для альтернативної форми тестового завдання можна застосувати і форму запитання, наприклад, «Чи буде правильним твердження, що квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів прямокутного трикутника?» з відповідями «Так» і «Ні». Але таку форму тестового завдання у зв’язку з великою ймовірністю вгадування взагалі краще не включати до тесту. 

3. Інструкція завдання і варіанти відповідей мають бути максимально зрозумілими. 

4. Під час формування варіантів відповідей найважливіше значення має формування хибних відповідей, які б мали максимально правдоподібний вигляд. Такі відповіді, що є відволікаючими альтернативами правильній відповіді, називають дистракторами (від англ. to distract – відволікати). Саме формування правдоподібних дистракторів є найскладнішим і саме від їх якості, тобто рівня правдоподібності залежить якість тестового завдання. Під час тестування правильно підібраний дистрактор має вибиратися особою, яка не знає правильну відповідь, з такою самою ймовірністю, що і правильна відповідь. Для цього слід здійснити аналіз відповідей і сформувати дистрактори з найбільш поширених помилкових відповідей. І – звичайно – не можна використовувати як дистрактор поняття,що явно не має відношення до запитання. 

5. Тестове завдання не повинно мати питання, що відображають суб’єктивну думку розробника тесту або дискусійні питання та (або) відповіді. 

6. Тестове завдання не повинно мати прямі або непрямі підказки. 

7. Не бажано включати в тест завдання, що вимагають використання калькулятора. 

Окрім загальних вимог до комп’ютерного тесту, певні вимоги висуваються і до конкретних форм тестових завдань.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та педагогічного досвіду використання тестів у процесі викладання математики дає підстави стверджувати, що ефективність комп’ютерного тестування залежить від реалізації комплексу організаційно-методичних умов:

1. побудова змісту й структури технології тестування відповідно до мети педагогічної діагностики і принципів створення тестових завдань;

2. забезпечення відповідності тестових завдань вимогам державного освітнього стандарту;

3. дотимання відповідності змісту тестів навчальних досягнень обсягу розділів програми з математики (зміст всієї сукупності тестів повинен покривати програму навчання математиці);

4. включення поряд з простими досить складних і творчих завдань (ступінь складності вважається недостатнім при наявності 90-100% відмінних оцінок, нормальним – при 10-25% відмінних оцінок, завищеним – при менш 30% позитивних оцінок [50, с. 233]);

5. відбір оптимальної сукупності форм і методів організації тестування з метою вироблення свідомого ставлення до результатів навчальної діяльності;

6. використання у комплексі тестів різних видів;

7. супровід кожної бази тестових завдань специфікацією з такою інформацією: змістовна частина, якісні показники, характеристики тестових завдань;

8. ознайомлення заздалегідь учнів з типовими прикладами тестових завдань, алгоритмом роботи в конкретній системі тестування;

9. аналіз у ході тестування не тільки рівня оволодіння математичними знаннями і навичками, але й навчальної мотивації, спрямованості особистості, інтересів і пізнавальної активності учнів;

10. створення банку типових помилок та комплексу вправ «превентивного» характеру за результатами тестування з метою концентрації уваги в подальшій діяльності на їх усуненні;

11. розробка індивідуальних завдань для корекції знань, умінь і навичок;

12. забезпечення дидактичними матеріалами (картками-взірцями, міні-тестами, системами завдань з кожної змістовної лінії, банком електронних тестів для домашнього використовування та ін.);

13. формування навичок самоконтролю (самоперевірки, взаємоперевірки, систематичного аналізу допущених помилок) шляхом застосування тестових домашніх завдань з метою повторення пройденого, концентруючи увагу на найбільш суттєвих елементах програми, які зазвичай викликають найбільше ускладнень;

14. обов'язкова оцінка результатів тестування учнів;

15. нові різновиди тестів, а також нові методи проходження тестів (комп’ютерні, письмові) слід вводити в процесі навчання поступово;

16. потрібно створювати позитивний емоційний клімат для майбутньої діяльності учнів, спонукаючи їх до проходження тесту за комп’ютером, оскільки це є новою формою перевірки знань учнів. Велике значення має також учнівський інтерес до тесту, який підтримують і розвивають шляхом цікавості, формулювань завдань, адресованих безпосередньо учневі.

17. потрібно подбати про стандартизацію умов і матеріалів. При тестуванні не повинні виникати непередбачені обставини, що знижують надійність результатів виконання тестів. Тому на етапі підготовки слід максимально стандартизувати ті умови, які забезпечують однаковість процедури тестування, а також, ті, в яких виконуються тести: жодному учневі не дається ніяких переваг перед іншими; заздалегідь розроблена система підрахунку балів застосовується до всіх відповідях учнів без винятку та ін. 

18. присутність учителя під час проходження тесту, а також викладач може надавати незначні підказки при проходженні тестів. Це сприяє створенню довірчої атмосфери спілкування, при якій діти знаходяться на близькій відстані від учителя.

19. потрібно забезпечити рівневий підхід до оцінки досягнення запланованих результатів. Згідно цього підходу, за точку відліку приймається не якийсь зразок «ідеального рішення», відраховуючи від якого за принципом «віднімання» і фіксуючи допущені помилки і недоліки формується сьогодні оцінка учня, а необхідний для продовження освіти і реально досягається дитиною рівень освітніх досягнень.

20. головними умовами для інтерпретації результатів тесту є аналіз, оцінка динаміки освітніх досягнень учнів; виявлення відхилень, що виникли; вичленення помилок; аналіз причин відхилень; проектування заходів щодо усунення помилок.

Отже, результати аналізу психолого-педагогічної літератури дають підстави стверджувати що використання інформаційних технологій у процесі контролю успішності учнів з математики може бути ефективним за дотримання низки організаційно-педагогічних умов. Тестування виключає суб’єктивний фактор при оцінюванні успішності учнів (настрій чи особисте ставлення вчителя до конкретного учня), економить час викладача на перевірку контрольних чи самостійних робіт. Також тестування створює інтерактивне середовище для навчання та дозволяє учням проводити періодичний самоконтроль своїх знань.

Педагогічні умови ефективного використання інформаційних технологій в процесі контролю успішності учнів з математики (частина 1)

Комп'ютеризація освіти стає частиною глобального інформаційного простору, частиною світового інформаційно-освітнього простору. У цьому контексті набуває поширення комп'ютерне тестування, що дозволяє дати об'єктивну оцінку знань учнів, при цьому знизити неоднорідність пропонованих вимог і підвищити продуктивність праці викладача. 

Проблему застосування комп'ютерних технологій в освіті вивчали такі вчені, як О.А. Кривошеєв, В.І. Гриценко, Г.Р. Громов, та ін. Вивчалися проблеми комп'ютеризації навчання дидактичні (Т.А. Сергєєв, А.П. Єршов, та ін.), психологічні (В.В. Тихомиров, В.В. Рубцов, та ін.), методичні (Н.Ф. Тализіна, Б.С. Гершунський, та ін.). 

Велику групу становлять роботи, в яких досліджувалися функції перевірки і оцінки знань в навчальному процесі, вимоги до формованим знань, умінь, навичок, методи контролю учнів, види обліку знань у традиційній системі навчання (М.І.Зарецкій, І.І.Кулібаба, І.Я.Лернер, Е.І.Перовський, М.Н.Скаткін, В.П.Стрезікозін та ін.). В опублікованих роботах показані контролюючі, навчальні та виховні функції перевірки і оцінки знань, розкрито методику проведення письмового, усного, графічного і практичного контролю знань, індивідуального, фронтального, тематичного та підсумкового опитування, сформовані вимоги до якості знань школярів, до оцінки їх усних і письмових відповідей з різних навчальних предметів.

Комп'ютеризація освіти дозволяє удосконалювати, підвищувати якість і ефективність процесу викладання. Можна виділити такі основні напрямки впровадження комп'ютерної техніки в освіті: 

- використання засобів сучасних ІТ для організації інтелектуального дозвілля;

- організація комунікацій за допомогою ІТ, передача і придбання педагогічного досвіду, навчальної та методичної літератури;

- використання засобів комп'ютерної техніки для автоматизації процесів контролю, корекції, психодіагностики, тестування;

- розгляд комп'ютера та інших сучасних засобів ІТ як об'єкти вивчення. 

Можливості комп'ютера (обчислювальні, комбінаторні, графічні, моделюють та ін.) допомагають: виявленню та розвитку в учнів здібностей, формуванню бажання і вміння вчитися. Коли комп'ютеру делегуються повноваження навчального управління, у викладача з'являється можливість спостерігати, фіксувати в учнів такі якості, як:

- усвідомлення мети пошуку,

- відтворення раніше вивченого матеріалу, 

- інтерес до пошуку відсутніх знань, 

- самостійний пошук. 

Доступ учнів до еталонів для перевірки навчальних дій (через навчальні завдання або комп'ютерні програми), до аналізу причин помилок допомагають формуванню в учнів таких якостей, як самоконтроль і самокорекція навчально-пізнавальної діяльності.

Педагогічні цілі використання засобів сучасних ІТ можна класифікувати таким чином:

- інтенсифікація навчально-виховного процесу (підвищення ефективності та якості процесу навчання, активності пізнавальної діяльності, оптимізація пошуку потрібної інформації, та ін.); 

- розвиток і підготовка індивіда до життя в умовах інформаційного суспільства (розвиток видів мислення, комунікативних здібностей, формування здатності приймати і пропонувати варіанти вирішення завдань, естетичне виховання та формування інформаційної культури, формування вміння здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність);

- робота з виконання соціального замовлення суспільства (підготовка інформаційно грамотної особистості, проведення профорієнтаційної роботи в області інформатики). 

Однак, процес інформатизації освіти є поступовим і безперервним. Перехід на наступні етапи інформатизації пов'язаний з відбором змісту окремих предметів з метою створення комп'ютерних програм. Програмне забезпечення повинно відображати діючий навчальний план.

Безумовно, використання комп'ютера допомагає викладачеві скоротити рутинну роботу з перевірки тестів і контрольних робіт. В якості переваги можна відзначити той факт, що контроль комп'ютерної програми значно знижує рівень суб'єктивного підходу при перевірці знань, кількість суперечок з приводу суб'єктивного контролю викладача. Контролюючі програми, так само як і комбіновані (контролюючі з елементами навчання, гри, та ін.), необхідно розробляти з урахуванням психолого-педагогічних рекомендацій. Якісні контролюючі програми повинні: 

- використовувати комп'ютерну графіку в інформаційних і контрольних кадрах; 

- оперативно змінювати зміст навчального курсу за допомогою меню; 

- забезпечувати можливість зміни складності завдань; 

- дозволяти кого навчають працювати в індивідуальному темпі; 

- повинні бути відкритими системами для можливості їх модернізації. 

Таким чином, дидактичні програми повинні володіти певним «інтелектом» (наприклад, важливою характеристикою «інтелекту» є можливість автоматично аналізувати відповіді учнів). Інтелектуальна програма дозволяє автоматично або автоматизовано генерувати завдання з бази даних за допомогою датчика випадкових чисел. У цьому випадку контроль стає більш об'єктивним, тому що учні щоразу отримують різні завдання. Переваги інтелектуальної контролюючої програми: 

- можливість аналізувати відповіді різних типів (наприклад, вибіркова, перестановочна, класифікаційна); 

- розпізнавання різних синонімів правильних відповідей; 

- проведення синтаксичного і семантичного аналізу відповідей учнів; 

- розрізнення технічних і суттєвих помилок; 

- локалізація місцезнаходження помилки; 

- можливість комп'ютера задавати додаткові питання з метою уточнення оцінки. 

Система комп'ютерного контролю знань з пройденого матеріалу дозволяє реалізувати більш ефективну технологію контролю, мінімізуючи витрати робочого часу екзаменатора. Тестова система є однією з найпоширеніших комп'ютеризованих систем організації контролю знань. Її характеризують: 

- тестові питання і зрозумілі відповіді на них; простота у використанні (мінімум керуючих кнопок, інструкції-підказки по дії навчаються); 

- достатня кількість тестових питань, що презентують весь пройдений матеріал; питання повинні бути у випадковому порядку, що виключає можливість випадкового запам'ятовування їх послідовності; 

- має бути облік і обмеження часу, витраченого на відповіді.

Hot Potatoes

Hot Potatoes – це програмна оболонка для створення тестових завдань. При цьому завдання створюються у форматі Web-сторінок, що дозволяє проводити тестування без застосування спеціальної програми-оболонки. Через це вона займає проміжну нішу між програмами, що містять модулі для складання тестів та їх проведення та системами, робота з якими побудована повністю на Web-інтерфейсі. 

Основні можливості програми: 

1. Підтримка основних форм тестових завдань: із простим і складним множинним вибором, на відновлення правильної послідовності, на встановлення відповідності, відкритої форми тощо. 

2. Усі завдання виконуються в режимі тренування. Режим тестування застосовується тільки для питань із складним множинним вибором. 

3. Система надає можливість здійснювати базові функції форматування тексту питань і варіантів відповідей, у тому числі змінювати накреслення, розмір, шрифти і колір тексту, застосовувати верхні і нижні індекси, закреслення тощо. Доступ до функцій форматування відбувається за командою ВыборШрифт. Але дії з форматування застосовуються до усіх тестових завдань тесту, тобто відсутня можливість здійснювати форматування окремих елементів тестового завдання на рівні питання, не кажучи вже про менші текстові елементи, наприклад, окремі слова у питанні. 

4. Визначення ваги тестового завдання. За замовчуванням вага кожного тестового завдання становить «100 %». При цьому у режимі «Новичок» це значення навіть не відображується. Для одержання можливості зміни ваги питання потрібно перейти у режим «Бывалый» (ВыборСоставительБывалый), після чого праворуч від тексту запитання з’являється поле «Вес» («Вага»). 

5. Перевірка орфографії. Hot Potatoes використовує засоби перевірки зі складу Microsoft Office. Процес перевірки завжди здійснюється за усіма тестовими завданнями. 

6. Додавання у тестове завдання графічного зображення. Для цього слід виконати команду ВставитьКартинка. При цьому графічне зображення може бути додано безпосередньо з Інтернет, для чого потрібно ввести його URL-адресу. 

7. Додавання у тестове завдання таких мультимедійних об’єктів, як аудіо і відео файли. 

8. Можливість додавання навчального матеріалу у вигляді текстової інформації або HTML-файлів. 

9. Можливість друку тесту. Для цього слід виконати команду ФайлЭкспорт на печать, що призведе до копіювання контенту тесту до буферу пам’яті і надалі потрібно буде вставити його за допомогою текстового редактора. У текстовому документі контент тесту зручно поділений на дві частини: питання і відповіді (ключі) на них. 

Система є безкоштовною (freeware) і має російську локалізацію, але довідкова система подана англійською мовою. 

Оскільки тестування відбувається за допомогою браузера, то система надає можливість додавання до тестового завдання таких елементів, як HTML-таблиця і посилання. 

Навчальні вправи створюються за допомогою п’яти модулів, кожний з яких призначено для створення різних форм тестових завдань. 

1. JQuiz (Вікторина). 

2. JMatch (Встановлення відповідності). 

3. JMix (Відновлення послідовності). 

4. JCloze (Заповнення пропусків). 

5. JCross (Кросворд). 

Рис. 1.1. Вікно тестового модуля JQuiz (Вікторина).

Отже, на даний момент існує багато комп’ютерних програм, що можуть використовуватись під час контролю знань учнів з математики. Такі програми можуть використовуватися як он-лайн, так і після встановлення на комп’ютер вчителя. Але в будь-якому випадку, вони успішно виконують своє основне завдання – оцінювання знань учнів.

Раціональне використання часу на уроці математики є запорукою його успішності. Тому доцільно використовувати комп’ютер під час перевірки знань учнів. Програма, яка використовується для тестування дозволяє:

- створювати тести різного типу і змісту; 

- використовувати при створенні тестів можливості представлення символьної і графічної інформації; 

- проводити тестування на сучасному рівні, з дотриманням конфіденційності та у привабливій формі; 

- встановлювати твердий часовий контроль над тестуванням; 

- робити відновлення тестових завдань; 

- оброляти результати тестування автоматично.

Таким чином, за допомогою комп'ютера вчитель може досить швидко побудувати систему контрольних або тестових завдань. При цьому значно полегшується процес обробки результатів і виставлення оцінок.

Комп’ютерне тестування є найоб’єктивнішим видом тестування, оскільки результати виконання завдань оцінюються шляхом зіставлення із заздалегідь визначеними правильними відповідями (ключами), закладеними в комп’ютерну програму. За таких умов процедура оцінювання відповідей тестованих має механічний характер і не залежить від уподобань того, хто перевіряє, тому що комп’ютер сам підраховує набрану кількість балів і виставляє оцінку.

Звичайно, у тестування як методу контролю є свої обмеження і недоліки. Дуже легко перевіряти рівень оволодіння навчальним матеріалом за допомогою тестів. Але перевірка за допомогою тестів глибинного розуміння предмету має свої труднощі.

Відсутність безпосереднього контакту з учнем, з одного боку, робить тестовий контроль більш об’єктивним, але, з іншого боку, підвищує ймовірність впливу випадкових факторів на результат оцінювання. Подолати такі недоліки допоможе правильно організована система оцінки якості навчання, в якій тести займають гідне місце. Найкращий результат, як свідчить практика викладання математики, дає симбіоз тестових та традиційних методів контролю.

Порівняно з традиційними формами контролю комп’ютерне тестування має ряд переваг:

- швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;

- індивідуалізація процесу навчання (автономність);

- певний психологічний комфорт учнів під час тестування;

- оперативність;

- підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;

- конфіденційність при анонімному тестуванні;

- тестування на комп’ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;

- виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;

- можливість застосування технічних засобів;

- універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;

- контроль великого обсягу матеріалу;

- зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50.

Використання різних конструкторів тестів потребує певних комп’ютерних знань з боку вчителя та час на його складання. Але затрачений час з лихвою окупиться при неодноразовому використанні тестів. Те що комп’ютер дає можливість подавати запитання і варіанти відповідей у різному порядку забезпечує багатоваріантність тесту. Тобто аудиторію учнів, що тестуються можна збільшувати до безкінечності. При зміні програм учитель змінює, видаляє чи додає лише деякі завдання, що теж значно зберігає час. До звичних форм тестових завдань закритої форми додається така форма, як вибір графічного об’єкту.

Вибір одного графічного об’єкту. Учень наводить курсор на обрану відповідь чи об’єкт і натискає ліву кнопку мишки. При на малюнку з’являється позначка (хрестик, галочка) або об’єкт стає яскравішим. З Наприклад, таке завдання: “Серед поданих трикутників відмітьте на малюнку гострокутний трикутник.”

Множинний вибір графічних об’єктів. Якщо в попередньому прикладі змінити на пошук декількох гострокутних трикутників, то отримаємо завдання на множинний вибір графічного об’єкту. Принцип “клікання” залишається схожим.

Вибір однієї правильної відповіді. Зазвичай такі завдання в комп’ютерних конструкторах і web-конструкторах позначають маркером у вигляді кружечка, де правильна відповідь відмічається крапочкою. Це завдання типу “Виберіть правильне твердження” чи “Вкажіть неправильні твердження”. Рекомендуються дескриптори (неправильна відповідь) підбирати так, щоб вони буди правдоподібні і обов’язково по тій темі, що і правильна відповідь, щоб зменшити ступінь відгадування. Тестологи рекомендують за допомогою цих завдань перевіряти знання теоретичного матеріалу.

Множинний вибір правильної відповіді. Завдання такого типу мають маркер у вигляді квадратика, відмічена відповідь позначається хрестиком” чи “галочкою”.

Недоліком тестів, створених за допомогою Конструкторів тестів є те, що їх можна відкривати тільки тією програмою у якій вони складені. З цього погляду, мають переваги мають web-тести чи он-лайн тести. До попередніх переваг додається такий “плюс”, як збільшення аудиторії та можливість пройти тест у будь-який зручний час для учня, пройти його як домашнє завдання чи додатково до уроків, навіть у кінці уроку, при умові вільного доступу до мережі Інтернет. Підтвердженням проходження тесту і отримання результату може бути “Сертифікат учасника”, який подається після збереження результатів проходження тестів.

Зрозуміло педагогу, який складає тест, потрібно мати певні завдання з використання тестових оболонок. Вчитель, який хоч один раз склав тест із різними формами завдань, зможе розібратися з іншими конструкторами тестів.

Тестові оболонки «TestW», «MyTest» та інші багатофункціональні і зручні не тільки для вчителя, а й для учнів. Та з кожним роком версії цих конструкторів змінюються і не завжди можна скористатися попередньо складеними тестами. А якщо вчитель має свій сайт чи блог, то мабуть найкращим варіантом розміщення тестів на сторінках є тести, створені он-лайн. Такі тести відкриваються будь-яким браузером через Інтернет за посиланням.

Таким чином, комп’ютерне тестування, як і традиційні методи контролю, займає самостійне місце у загальній системі діагностування та моніторингу якості навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. За правильної організації комп’ютерне тестування допомагає учням критично оцінити свої успіхи, дозволяє вчителеві отримати інформацію про те, як учні засвоюють навчальний матеріал, які елементи навчального процесу є не досить ефективними, як слід корегувати зміст і форми навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Аналіз ставлення учнів до комп’ютерного тестування знань

Після початку регулярного використання комп’ютерного тестування на уроках математики ми спостерігали певні зміни у поведінці учнів, які свідчать про їх позитивне ставлення до такої форми контролю успішності. Це виявилося, зокрема, у підвищенні пізнавальної активності на уроках, виникненні дух змагальності та бажання успішно скласти тести, посиленні інтересу до самостійної підготовки.

Такі зміни можна пояснити дією низки чинників:

1. Тестування за допомогою комп’ютерної програми, а не на паперовому носії, певним чином нагадує комп’ютерні ігри, які дуже популярні серед молоді. Це відмітили майже всі учні, які брали участь у тестуванні. Справа в тому, що реакція людини, яка отримала незадовільну оцінку при тестуванні, практично, аналогічна реакції людини, яка програла у гру. З’являється азарт та бажання підвищити свої результати.

2. Отримання миттєвого результату тестування за безпосередньої присутності учня. Проведене опитування продемонструвало, що майже 70% учнів висловлюють елементи недовіри, коли результати контрольних робіт оголошуються через якийсь час після їх проведення, особливо, коли на занятті не проводиться аналіз контролю через брак навчального часу. Причому, чим більша пауза між проведенням контролю та оголошенням оцінок, тим більше вірогідність негативної реакції учня. Відкритий процес тестування «відмітає» всякі сумніви. Наявність ігрового моменту приводить до того, що виробляється миттєва самооцінка, яка спрямована на себе особисто, а не на завдання чи викладача. Дана самооцінка суттєво впливає на навчальну активність учня.

3. Виключення упередженого ставлення в оцінці знань учнів. Відома певна категорія учнів, які впевнені в тому, що «... мені ніколи він (вона) добру оцінку не поставить». Причини цього можуть бути різні, але суть одна – учень може бути впевнений в упередженому до нього ставленні або просто робити вигляд, що таке ставлення має місце. Це один з приводів не займатися якісним вивченням предмета, тому що це «марно». Тестування за допомогою комп’ютера практично виключає таке ставлення, особливо якщо учень знає, що питання тесту обираються програмою випадково. Тому низькі результати тестування трактуються не як вираження ставлення вчителя, а як свідчення про необхідність краще працювати.

4. Простота використання і швидкість виконання тестів. Даний фактор створює ілюзію простоти і доступності матеріалу, а також легкості самого процесу навчання. Це потужний рушійний стимул. Учень, який на 100% упевнений в тому, що за певних зусиль матеріал можна вивчити на «відмінно», краще мотивований, ніж той, хто вважає, що завдання нездійсненне і за нього не варто навіть братися. Відповідь за 20 хвилин на більшість питань тесту та отримання максимальної кількості балів окремими учнями на очах у всього класу створює відчуття легкості і простоти процесу тестування, викликає прагнення до подібних результатів.

5. Неминучість контролю. При проведенні звичайного заняття контроль часто є вибірковим, поверховим, що не привчає учнів до регулярної підготовки. При проведенні комп'ютерного тестування проводиться контроль кожного учня з усіх питань теми. Це мобілізує учнів на більш ретельну підготовку до уроків.

6. Повторюваність результатів при повторному тестуванні, у разі відсутності додаткової підготовки після першої спроби. Тестові завдання, складені з високою надійністю, забезпечують практично повне повторення попередніх результатів при повторному тестуванні. Учні кожен раз заново переконуються, що простого вгадування не виходить, одного везіння недостатньо для хорошої оцінки – потрібні знання. Адекватною реакцією є міцніюча впевненість у необхідності ретельного вивчення матеріалу теми.

Також нами було проведено анкетування учнів, метою якого було визначити, чи сподобалося їм проходити комп’ютерні тести і чи є таке тестування, на їхній погляд, ефективним.

Також було проведено анкетування учнів метою якого було визначити чи сподобалося їм проходити комп’ютерні тести і чи являється таке тестування ефективним в навчальному процесі.

Зразок анкети, що пропонувалася учням для проходження наведено далі. Анкета складалася з таких запитань та варіантів відповідей:

1. Чи подобається Вам складати тести за допомогою комп’ютерів?

А) так Б) ні

2. Чи є комп’ютерне тестування ефективним способом перевірки знань з математики?

А) так Б) ні В) не можу сказати

3. Як Ви оцінюєте об’єктивність оцінювання за допомогою такої форми контролю?

А) об’єктивне Б) не об’єктивне

4. Чи використовуєте Ви якісь програми (комп’ютерного тестування) вдома для підготовки до уроку та перевірки засвоєних знань?

А) так Б) ні

5. Чи є підготовка до уроку та перевірка засвоєних знань за допомогою тестів результативною?

А) так Б) ні В) не бачу відмінностей

6. Чи змінилося у Вас ставлення до проходження комп’ютерного тестування після його проходження?

А) так Б) ні

7. Чим Вам подобаються комп’ютерні тести?

Результати анкетування показали, що 65% учнів люблять проходити комп’ютерні тести, а35 – ні. 75% учнів вважає, що тестування є ефективним способом перевірки знань з математики, 15% - сумнівається в його ефективності, а 10% вважають тестування неефективним і виступають за стандартну форму перевірки знань у вигляді контрольних робіт.

Серед 75% учнів 45% учнів вважають комп’ютерне тестування ефективним і об’єктивним а також не проти що б в такому форматі проходив зріз знань, 30% учнів вважають такий спосіб перевірки знань об’єктивиним, але вони мають деякі сумніви щодо проведення контрольних робіт в такому форматі.

50% стверджують що підготовка до уроку та перевірка засвоєних знань за допомогою тестів є результативною, 30% учнів не помітили ніяких відмінностей між перевіркою знань за допомогою тестів чи відповідями на питання у підручнику, 20% учнів вважають це марною тратою часу. В 70% учнів, що не любили проходити тестування, змінилася думка на протилежну, після проходження тестування з математики, але 30% учнів так і залишилися при своїй думці.

Лише 10% учнів використовують програми комп’ютерного тестування вдома для підготовки до уроку та перевірки засвоєних знань. Серед відповідей на останнє запитання найчастіше зустрічалися такі: автоматична перевірка відповідей, ігрова форма проходження, зручність проходження тестів.

Таким чином, отримані результати дають підстави стверджувати, що використання комп’ютерного тестування для перевірки знань учнів з математики є ефективним методом, що підвищує об’єктивність оцінювання знань і стимулює пізнавальну активність учнів. Незважаючи на те, що невелика частина учнів скептично поставилася до такого методу контролю, у більшості школярів він викликає зацікавленість і спонукає до ретельнішої підготовки до занять.

Використання інформаційних технологій під час уроків математики в основній школі надає реальні можливості для вдосконалення методики контролю навчальних досягнень учнів. Застосування інформаційних технологій для контролю знань учнів має ряд переваг перед традиційними формами контролю:

– використання інформаційних технологій дозволяє контролювати ЗУН усіх учнів у достатньо стислий термін, здійснювати контроль частіше, забезпечуючи його оперативність;

– результати контролю виявляються більш об’єктивними і надійними, і також дозволяють аналізувати рівень, обсяг і глибину засвоєних учнями ЗУН;

– застосування інформаційних технологій під час контролю навчальних досягнень учнів сприяє формуванню позитивної мотивації навчання за рахунок новизни діяльності;

– використання інформаційних технологій у реалізації контролю навчальних досягнень учнів активізує процес формування рефлексії власної діяльності та поведінки, умінь і навичок самоконтролю.

Значною перевагою застосування комп’ютера для реалізації контролюючої функції є можливість використання графіків, звуку, відео, а також ресурсів мережі Інтернет.

Система комп’ютерного контролю дає вчителю математики ряд нових можливостей, які дозволяють підвищити якість навчального процесу:

– отримання вихідної інформації про рівень знань учнів;

– автоматизована деталізація змісту навчального матеріалу, який підлягає контролю, і можливий вибір прийомів і способів контролю навчальних досягнень;

– індивідуалізація завдань у відповідності до реальних навчальних можливостей учнів;

– статистична обробка інформації про динаміку роботи кожного учня та класу в цілому, аналіз ефективності і результативності використання різних прийомів і способів контролю.

Зміст та методика організації комп’ютерного тестування, індивідуальний підхід та диференціація відповідно до рівня пізнавальних можливостей учнів позитивно впливає на формування інтересу до навчання.



Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що автоматизована педагогічна діагностика на основі використання інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність реалізації функції контролю під час уроків математики в основній школі. Але досягти позитивних результатів можна тільки за умови застосування якісного програмного забезпечення, яке відповідає дидактичній меті, розробки якісних тестових завдань та гармонійного поєднання комп’ютерного тестового контролю з традиційними методами.